огульно

ОГУ́ЛЬНО, рідко.

Присл. до огу́льний 2.

Якщо в його [письменника] творах є вдалі образи, то критик не має права огульно перекреслювати всю його роботу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. огульно — огу́льно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. огульно — рідко. Присл. до огульний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огульно — ОГУ́ЛЬНО, рідко. Присл. до огу́льний 2.  Словник української мови в 11 томах