одвукінь

ОДВУ́КІНЬ, присл., заст.

Змінюючи по черзі двох коней.

Летів [вістовець] одвукінь з Низу день і ніч (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. одвукінь — присл., іст. На двох конях по черзі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. одвукінь — Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.  Словник української мови Грінченка