одинадцятеро

ОДИНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн.

Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого і жіночого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот та речей, а також з особовими займенниками у множині).

Видоївши корову, Мотря .. показала Насті своє хазяйство. Опріч рябої корови, було ще два перістих підсвинка [підсвинки] та одинадцятеро зозулястих курей (М. Коцюбинський);

В організацію могли вступити навіть не десятеро новаків, а одинадцятеро (С. Журахович);

Приходить князь у будинок, поздоровкався зо всіма, дивиться – одинадцятеро дочок, а дванадцятої нема (з казки).

Значення в інших словниках

1. одинадцятеро — одина́дцятеро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
2. одинадцятеро — одинадцятьох, числ. кільк., збірн. Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, а також з особовими займенниками у множині).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одинадцятеро — Одина́дцятеро, -ро́х, -ро́м, -рома́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. одинадцятеро — ОДИНА́ДЦЯТЕРО, одинадцятьо́х, числ. збірн. Одинадцять (уживається з іменниками чоловічого роду, іменниками, що означають сукупність істот різної статі, іменниками середнього роду, що означають назви істот та речей...  Словник української мови в 11 томах
5. одинадцятеро — Одинадцятеро числ. Одинадцать. Дивиться — одинадцятеро дочок. ЗОЮР. II. 71.  Словник української мови Грінченка