одногодок
ОДНОГО́ДОК, дка, ч., діал.
Ровесник.
– Інші, сто юних дівчат і сто хлопчаків-одногодків, Страви на стіл подають (М. Зеров);
– Куди, хлопче, розігнався? – спитав Дем'ян, як старший роками питає молодшого, трохи зверхньо, хоч були вони одногодки (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)