однорічний
ОДНОРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Віком один рік.
Дерезу для щеплення [помідорів] брали у вигляді однорічних пагонів, що виходять з ґрунту від багаторічних коренів (з наук. літ.).
2. Який проходить увесь цикл розвитку протягом одного року.
Кормові ґрунтозахисні сівозміни мають 3–4 поля багаторічних трав і стільки ж однорічних культур (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)