Словник української мови у 20 томах

однісінький

ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.

Зовсім, абсолютно один.

А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, – років .. двадцять ще до мене. Арифметика чимала – сорок років, як однісінький день (Ю. Яновський);

– Відпустіть мене, в мене дитина лишилась однісінька, – плакала Галя (Ю. Збанацький).

◇ (1) Одни́м одні́сінька (д) див. оди́н;

(2) Одни́м одні́сіньке (д) див. оди́н.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. однісінький — одні́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. однісінький — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
  3. однісінький — [оуд(')н’іс'ін'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. однісінький — -а, -е, розм. Зовсім, абсолютно один.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. однісінький — одни́м оди́н. 1. Зовсім без нікого; одинокий, самотній, сам. Трохи боязка дівчина тільки тепер зогляділась, що вона одним одна в глупу ніч блукає між скелями над морем (І. Нечуй-Левицький); Одним одна на старості літ зосталася (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
  6. однісінький — Одні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. однісінький — ОДНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Зовсім, абсолютно один. А й до мене Ганна Антонівна дітей вчили, — років .. двадцять ще до мене. Арифметика чимала — сорок років, як однісінький день (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  8. однісінький — Однісінький, -а, -е Только одинъ, единственный. Пливе чоловік день, пливе і другий — не видно ні однісінького корабля. Рудч. Ск. II. 19.  Словник української мови Грінченка