одухотвореність
ОДУХОТВО́РЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до одухотво́рений 2.
Мініатюри Похитонова вражають не тільки віртуозною майстерністю і завершеністю, а й якоюсь внутрішньою одухотвореністю. І в цьому, мабуть, головний секрет незмінної чарівності творів художника (з наук. літ.);
Жіночим образам М. Туровського властива поетичність, одухотвореність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)