одухотворяти
ОДУХОТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОДУХОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док.
1. що. Надавати життєвості чому-небудь; оживляти.
Артист одухотворяє .. намічені автором форми, дає життя і вираз авторським істотам (Панас Мирний);
– Я певна, що чудові країни, де виховувались славетні майстри, країна тих великих чарівників, що вміли одухотворяти мармур, скажуть твоєму серцю більше, ніж мої слабі речі (Л. Яновська).
2. кого. Збуджувати у кому-небудь високі почуття, помисли і т. ін.; надихати.
3. що. Робити що-небудь піднесеним, небуденним, сповнювати його високим змістом, благородством і т. ін.; облагороджувати.
І, як промінь сонця, що падає на тиху заводь, змінює її своїм сяйвом, так посмішка немовби одухотворила її обличчя, а особливо очі (А. Шиян);
Боротьба за впровадження технічної естетики – це боротьба .. за здоров'я людини, за художнє начало, яке одухотворяє працю (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)