оживлений
ОЖИ́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до оживи́ти.
Виявлений у кризі памірського льодовика тритон, пробувши 5000 років у крижаному склепі, був оживлений і проіснував 12 годин (з наук. літ.);
Рівна постать горянина стає ще стрункішою. Лице оживлене думкою (Т. Масенко).
2. у знач. прикм. Сповнений життєрадісністю, інтересом.
Але в самій поставі, в голосі, настрою .. о. Телесницького ми завважили виразну зміну. Він був оживлений, бадьорий (І. Франко);
// Який виражає зацікавленість, жвавість.
З її оживлених темних очей б'є безжурність (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)