оздоровлюючий

ОЗДОРО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е.

Який оздоровлює, лікує.

Ліки з польового хвоща виявляють чудову оздоровлюючу, дезінфікуючу дію на виразки й застарілі рани (з газ.);

– Найбільш, звичайно, оздоровлююча сила – це сила кохання (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. оздоровлюючий — ОЗДОРО́ВЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оздоро́влювати. — Найбільш, звичайно, оздоровлююча сила — це сила кохання (Гончар, Тронка, 1963, 334); У багатьох романах та повістях 50-х років йдеться про скеровуюче, оздоровлююче, а іноді й просто..  Словник української мови в 11 томах