озимки
О́ЗИМКИ, ів, мн. (одн. о́зимок, мку, ч.), розм.
1. Весняні морози, заморозки.
[Іван:] А жита які! І лютневі вітри не зв'ялили, і озимки не зморозили (Я. Галан).
2. Сорт пізніх яблук, що добре зберігаються взимку.
Словник української мови (СУМ-20)