означувальний
ОЗНА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, лінгв.
Який пояснюється означенням; означуваний.
У головному реченні часто виступає вказівне слово “той”, “такий”, яким виділяється означувальний (пояснювальний) іменник (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)