озокерит
ОЗОКЕРИ́Т, у, ч.
Мінерал групи нафтових бітумів білого, жовтого, бурого або зеленуватого кольору, схожий на бджолиний віск; використовується в парфумерії, фармацевтичній промисловості, для виготовлення мастил і т. ін.; гірський віск.
Жінки та дівчата, замазані глиною з ніг до голови, вигортали з киблів леп, вибираючи з нього шматки озокериту (П. Колесник);
День і ніч тече з глибоких підземель густа нафта, йде на-гора ситий озокерит (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)