оказенювати
ОКАЗЕ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКАЗЕ́НИТИ, ню, ниш, док., що, книжн.
Надавати чому-небудь казенного вигляду, характеру; робити що-небудь сухим, безбарвним, нецікавим.
Хвилюємося тим, як доносить учитель-словесник художні твори до своїх вихованців, чи не оказенює їх шкільна програма надмірним анатомуванням (з газ.);
Чому ми так оказенили мову людей? Навіть слова .. про кохання .. у нас виходять кособокі і наскрізь пропахлі духом канцелярії (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)