Словник української мови у 20 томах

окантовувати

ОКАНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Облямовувати кантом.

Карту-десятиверстку окантували дубовою рамкою (С. Скляренко);

Окантувати бекешу;

// Оточувати вузькою смугою чого-небудь у вигляді канта; обрамляти.

Ми вийшли з цеху на просторе заводське дворище – зразу за дворищем шеренгами виструнчились тополі і осокори, окантовуючи рівні широкі вулиці (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. окантовувати — оканто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. окантовувати — -ую, -уєш, недок., окантувати, -ую, -уєш, док., перех. Облямовувати кантом. Окантувати бекешу. || Оточувати вузькою смугою чого-небудь у вигляді канта; обрамлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окантовувати — див. окаймляти  Словник чужослів Павло Штепа
  4. окантовувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. окантовувати — ОКАНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Облямовувати кантом. Окантувати бекешу; // Оточувати вузькою смугою чого-небудь у вигляді канта; обрамлювати.  Словник української мови в 11 томах