оклепувати

ОКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм., що.

1. Те саме, що обко́вувати 1.

2. кого, перен. Зводити наклеп на кого-небудь; обмовляти.

[Руфін:] Кріспін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. оклепувати — окле́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оклепувати — -ую, -уєш, недок., оклепати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Те саме, що обковувати 1). 2》 перен., розм.Зводити наклеп на кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оклепувати — ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М.  Словник синонімів української мови
4. оклепувати — ОКЛЕ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКЛЕПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Те саме, що обко́вувати 1. 2. перен., розм. Зводити наклеп на кого-небудь. [Руфін:] Кріспін її навмисне оклепав, щоб здихатись (Л. Укр., II, 1951, 368).  Словник української мови в 11 томах