Словник української мови у 20 томах

окозачений

ОКОЗА́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до окоза́чити.

Між ними [козаками] йшов, лаявся і ліктями орудував нарівні з іншими окозачений Лейба (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)