оконтурований
ОКОНТУРО́ВАНИЙ, а, е, спец.
Позначений контурною лінією; обведений чим-небудь по контуру.
Оконтуровані площі заповнюють різними швами: косою й прямою гладдю, качалочками, вівсюгом, кривулькою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)