окритий
ОКРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до окри́ти.
Козаки, окриті димом і млою, минули щасливо греблю й майже бігцем стали прямувати другим берегом до окопищ (М. Старицький);
Іду я, нудьгою та сумом окритий, – Ні гуку, ні світла, а тиша одна... (П. Грабовський);
* Образно. Тут городища, як фортеці древні, стоять, окриті шкурами лісів (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)