окропляти
ОКРОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ОКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИ́ТИ, роплю́, ро́пиш; мн. окро́плять; док.
1. кого, що і без прям. дод. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудь по поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати.
Спека .. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (І. Манжура);
Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (І. Цюпа);
// безос.
Дрібним дощем окропляє із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (С. Васильченко).
2. що, перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати.
Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні .. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)