октаедр
ОКТА́ЕДР, а, ч.
1. Тіло, обмежене вісьма трикутними площинами; восьмигранник.
2. У кристалографії – одна з найпростіших форм кубічної системи кристалів.
У формі октаедра кристалізуються магнетит, мідь, алмаз тощо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)