окультний

ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е.

Стос. до окультизму.

Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку “Загадки життя і смерті” (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

Окультна практика;

// За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв'язаний з потойбічним світом.

Були такі, хто геть відкидав природу, вбачаючи порятунок у діянні сил окультних, таємничих і всемогутніх. Мовляв, той, хто не лякається розлиття людської крові, здатен з допомогою окультних сил досягти розмірів слона і розтоптати людей, як билинки (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. окультний — оку́льтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. окультний — -а, -е. За містичними уявленнями – надприродний, таємничий, зв'язаний з потойбічним світом. || Стос. до окультизму. Окультні науки. || Схований, прихований; таємний, таємничий, містичний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. окультний — Таємничий, затаємничений, схований, захований  Словник чужослів Павло Штепа
4. окультний — НАДПРИРО́ДНИЙ (який нібито не може бути пояснений природним шляхом, не підлеглий законам природи), НЕЗЕМНИ́Й, НАДЗЕ́МНИЙ, ЧУДЕ́СНИЙ заст., розм. (який має в собі чудо, сповнений чудес); МІСТИ́ЧНИЙ, ОКУ́ЛЬТНИЙ книжн., ОКУЛЬТИ́ВНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
5. окультний — ОКУ́ЛЬТНИЙ, а, е. За містичними уявленнями — надприродний, таємничий, зв’язаний з потойбічним світом; // Стос. до окультизму. Він видавав перед війною окультний журнал і бібліотеку "Загадки життя і смерті" (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352); Окультна наука.  Словник української мови в 11 томах