омріяний
ОМРІ́ЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до омрі́яти.
Було видно, що він весь живе, горить цією давно омріяною і, мабуть, не раз обдуманою бойовою операцією – обійти місто через острів Хортицю (Яків Баш);
Кучеряві схили, зелень і мла ховали від Максимових очей омріяне з дитинства місто (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)