онікс
О́НІКС, у, ч.
Мінерал, різновид агату; складається з шарів білого та чорного забарвлення.
Таємничі емблеми при буквах кожної .. глави .. в рубінах .. відповідно до змісту – в біло-чорних оніксах... (Уляна Кравченко);
Легендарний онікс – унікальний виробний камінь – застосовували при спорудженні будівель XIV –XV століть – за часів Улугбека та Алішера Навої (з наук.-попул. літ.);
Поряд із смальтою художники використовують і природні кварцити, напівпрозорі зеленкуваті онікси, вапняки, граніти (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)