онімити

ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., кого, рідко.

Зробити німим.

Сам не оглух – других не онімив (Л. Боровиковський).

Значення в інших словниках

1. онімити — оніми́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. онімити — -млю, -миш; мн. онімлять; док., перех., рідко. Зробити німим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. онімити — ОНІМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. онімля́ть; док., перех., рідко. Зробити німим. Сам не оглух — других не онімив (Бор., Тв., 1957, 137).  Словник української мови в 11 томах