опереджати
ОПЕРЕДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що випереджа́ти 1.
На сході, опереджаючи сонце, розтікалися холодні охрові смуги (М. Стельмах);
Бабуся кілька разів опередила мене .. Я не давався, перебігав її, хоч це було нелегко – сходити з стежки і бігти з повним глечиком (М. Томчаній);
Перевага завжди залишається за тим, хто встигне будь-куди прийти першим і опередити ворога (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)