опечатаний
ОПЕЧА́ТАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опеча́тати.
– Ну, чого варте оте ваше заступництво, коли каса й бухгалтерія опечатані сургучем? (Іван Ле);
// у знач. прикм.
Перше, що впало в око – важкі опечатані двері. На серці зашкребло (із журн.);
// опеча́тано, безос. пред.
– З поручення начальника громади, доносив [писар] мені, що мою рідну хату опечатано (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)