опинатися
ОПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь; опиратися.
Чіпка позаду нога за ногою суне... Так ведмідь іде нехотя за циганом; опинається, а все-таки йде... (Панас Мирний);
Василь зразу опинався, але жінчині докази таки почали промовляти до його розуму (І. Франко);
Одарка пішла до пекарні і покликала Василину. Василина не хотіла йти й опиналась (І. Нечуй-Левицький).
2. діал. Запинатися (див. запина́тися²).
Вона поправила жмут сивого волосся .. і тихо, опинаючись, почала: – Та я, знаєте, не бороню (Мирослав Ірчан).
Словник української мови (СУМ-20)