Словник української мови у 20 томах

опинка

ОПИ́НКА, и, ж., діал.

1. Плахта, запаска.

Сівчучка, що досі стояла неповорушно в чорній сорочці без опинки, поступила один ступінь ближче (Марко Черемшина);

Високий, стрункий її стан обіймала тісно ткана опинка, підперезана широким поясом (Юліан Опільський).

2. Фартух.

Гнали [робітники] долів [униз] Зеленою улицею за .. вуглярчуком в чорній, як смола, сорочці і в такій же опинці (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. опинка — Опи́нка: — запаска [27] — запаска, рід фартуха [V] — плахта, запаска [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. опинка — див. передник; фартух  Словник синонімів Вусика
  3. опинка — -и, ж., діал. 1》 Плахта, запаска. 2》 Фартух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опинка — ОПИ́НКА, и, ж., діал. 1. Плахта, запаска. Сівчучка, що досі стояла неповорушно в чорній сорочці без опинки, поступила один ступінь ближче (Черемш., Тв., 1960, 57); Високий, стрункий її стан обіймала тісно ткана опинка, підперезана широким поясом (Оп.  Словник української мови в 11 томах
  5. опинка — Опи́нка, -ки ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски. Гол. Од. 61. Kolb. І. 37. Гол. Од. 82.  Словник української мови Грінченка