оплавлення
ОПЛА́ВЛЕННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. опла́вити і стан за знач. опла́витися.
Високі швидкості нагріву та охолодження металу в зоні оплавлення обумовлюють появу термічних напружень, спрчинених різницею коефіцієнтів термічного розширення металу (з наук. літ.);
Розрізняють ще зварювання переривистим оплавленням, яке ведеться з чергуванням щільного і нещільного контакту (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)