оповиватися

ОПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВИ́ТИСЯ, опов'ю́ся, опов'є́шся і опови́юся, опови́єшся, док.

1. Обвиватися, обплітатися навколо кого-, чого-небудь.

Галя оповилася руками кругом Настиної шиї (Панас Мирний);

Бажав би круг неї плащем оповитись, Щоб любо в обіймах держати (А. Кримський).

2. Обволікатися, огортатися, затягуватися (димом, туманом, пилом і т. ін.).

Мовчки курив він люльку за люлькою, оповиваючись густою хмарою диму, і все думав, що робити (З. Тулуб);

Зорі почали наче оповиватися імлою (М. Трублаїні);

У жовтуватий морок оповилися стіни кухні, піч (С. Скляренко);

* Образно. Довірливо, не криючись, говорили вони, що тікають з тих або інших таборів .. і тримають курс на Дніпро, в Чорні ліси, які в цей час почали вже оповиватися легендами (О. Гончар).

3. перен. Перейматися яким-небудь почуттям, настроєм.

Чи то осінні настрої в природі, чи одноманітність будівнича, – немов труїлися почуття і хворобливим ниттям оповивалось серце (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. оповиватися — оповива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оповиватися — -аюся, -аєшся, недок., оповитися, опов'юся, опов'єшся і оповиюся, оповиєшся, док. 1》 Обвиватися, обплітатися навколо кого-, чого-небудь. 2》 Обволікатися, огортатися, затягуватися (димом, туманом, пилом і т. ін.). 3》 перен. Перейматися яким-небудь почуттям, настроєм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оповиватися — ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
4. оповиватися — ОПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОВИ́ТИСЯ, опов’ю́ся, опов’є́шся і опови́юся, опови́єшся, док. 1. Обвиватися, обплітатися навколо кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах