опоетизовувати
ОПОЕТИЗО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЕТИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Поетично зображувати, змальовувати кого-, що-небудь.
Остап Вишня опоетизовує природу України (з наук. літ.);
Класичний науково-фантастичний роман передбачив і опоетизував наперед чимало наукових досягнень, які здійснили прийдешні покоління (Ю. Смолич);
// Наділяти кого-, що-небудь ідеальними рисами; звеличувати.
Народ у своїх піснях опоетизовував боротьбу проти гнобителів (з наук.-попул. літ.);
Все в повісті О. Гончара [“Щоб світився вогник”] підкорено єдиній художній меті: опоетизувати, звеличити чистоту людських почуттів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)