опозиційність
ОПОЗИЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Негативне ставлення до кого-, чого-небудь; незгода з кимсь, чимсь.
Опозиційність Костомарова до цього основного тогочасного суспільного лиха [кріпацтва] і дозволяє віднести його до числа прогресивних буржуазних діячів 19 століття (з наук. літ.);
Від українських губерній у III думі був 41 октябрист .. Час від часу октябристи виголошували в думі “опозиційні” промови, проте це була лише гра в опозиційність (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)