опорядковувати
ОПОРЯДКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОРЯДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, рідко.
Те саме, що опоряджа́ти 1, 2.
Мати довго не відповідала. І Васюренко подумав, що Марійка таки приходила, годувала матір, опорядковувала її, і він почав умить марити, що вона й далі приходитиме, а може, й зовсім візьме матір до себе (В. Підмогильний);
– Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько .. – усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)