опухати
ОПУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПУ́ХНУТИ і рідко ОПУ́ХТИ, хну, хнеш, док.
Збільшуватися в об'ємі, набрякати від скупчення рідини (випоту) в тканинах тіла; пухнути.
Княгиня .. побачила .. жінок, у яких руки й ноги опухали від солоної води (С. Скляренко);
– Було таке – ні зернини, ні соломини! Їсти нічого... Коли б не паничів тік, то досі б з голоду опухли! (Панас Мирний);
Домував Артем. Ще тиждень тому .. звихнув ногу в коліні, – опухла, ступити було ніяк, то це й одлежувавсь (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)