опущеність

ОПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж., діал.

Стан за знач. опу́щений 2.

Звідти [з дзеркальця] дививсь на неї бридкий вид, її образ, який .. лишивсь там під блискучим скляним поверхом, щоб вічно нагадувати їй про її недолю, опущеність, самотність... (М. Коцюбинський);

Якесь несказанно гидке, а заразом смутне почуття опущеності обгорнуло мене, і я встав від столу (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. опущеність — опу́щеність іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. опущеність — -ності, ж. Абстр. ім. до опущений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опущеність — ОПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж., діал. Стан за знач. опу́щений 2. Звідти [з дзеркальця] дививсь на неї бридкий вид, її образ, який.. лишивсь там під блискучим скляним поверхом, щоб вічно нагадувати їй про її недолю, опущеність, самотність… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах