опціон
ОПЦІО́Н, у, ч.
1. фін. Включена у біржову угоду умова, згідно з якою одній зі сторін надається право вибору між альтернативними елементами угоди.
Опціон валютний;
Опціон без грошей.
2. мор. Надане фрахтівникові право вибору між альтернативними умовами в договорі морського перевезення.
Опціон географічний – це право заміни одного порту призначення іншим (з наук. літ.).
3. фін. Право купівлі акцій за твердими цінами, яке надає компанія своїм службовцям.
4. юр. Попередня угода про укладення договору на майбутнє у терміни, обумовлені сторонами (застосовують в авторському праві під час укладання угод про видання творів авторів однієї держави в іншій).
Словник української мови (СУМ-20)