опізнюватися
ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПІЗНИ́ТИСЯ, опізню́ся, опі́знишся, док.
Те саме, що запі́знюватися.
– Де ти, бурлак, забарився, що на вечерю опізнився? (з думи);
Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко);
– Завтра дам раду з твоєю землею: є в мене один чоловічок на прикметі, саме з Молдови повернувся, опізнився на розподіл. Будемо сватами? (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)