ордонанс

ОРДОНА́НС, у, ч.

1. іст. Королівський указ у Франції та Англії.

25 липня в Сен-Клу Карл Х підписав ордонанси.., які припиняли дію французької конституції (з наук.-попул. літ.).

2. Урядовий акт у Франції і деяких інших країнах.

Значення в інших словниках

1. ордонанс — ордона́нс іменник чоловічого роду указ  Орфографічний словник української мови
2. ордонанс — -у, ч. 1》 У деяких державах – правові акти вищих органів держави. 2》 У ряді країн Західної Європи в 12-19 ст. – королівські укази.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ордонанс — ордона́нс (франц. ordonnance – постанова, розпорядження, від лат. ordo – порядок) 1. У Франції (12–18 ст. і в період Реставрації) та Англії (13–16 ст.) королівський указ, що мав силу державного закону.  Словник іншомовних слів Мельничука