орленя

ОРЛЕНЯ́, ня́ти, с.

Те саме, що орля́.

Він [орел] же все лупить по троє дітей, кожне літо по троє орленят (з казки);

– Знаєш що, Уласе! Богазі забажалось мать молоде орленя. Вона бажає, щоб ти дістав його з орлиного гнізда в скелях (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Два сини були у хана, Орленята степові, – Через Дон вони у човнах Перехо́пились живі (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. орленя — орленя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. орленя — -яти, с. Те саме, що орля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орленя — ОРЛЯ́ (пташа орла), ОРЛЕНЯ́, ВІРЛЯ́ фольк. За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); — Богазе забажалось мать молоде орленя (І. Нечуй-Левицький); Як вірлята без вірлонька, — Так ми, бідні, без татонька! (дума).  Словник синонімів української мови
4. орленя — Орленя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. орленя — ОРЛЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що орля́. — Знаєш що, Уласе! Богазі забажалось мать молоде орленя. Вона бажає, щоб ти дістав його з орлиного гнізда в скелях (Н.-Лев., III, 1956, 299); *Образно. Два сини були у хана, Орленята степові, — Через Дон вони у човнах Перехо́пились живі (Фр., XIII, 1954, 354).  Словник української мови в 11 томах
6. орленя — Орленя́, -ня́ти с. Орленокъ. Летить орел і орленя. Мнж. 37. Надлетіли орленята, круту гору вкрили. Чуб. V. 969.  Словник української мови Грінченка