орля

ОРЛЯ́, ля́ти, с.

Пташа орла.

Молоде орля, та вище старого літає! (примовка);

Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька шматочків м'яса (З. Тулуб);

* У порівн. – Чому не йдеш заміж, Олесю? – питає стара тітка. – .. Парубки ж у нас, як орлята: жваві, молоді (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. орля — орля́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. орля — -яти, с. Пташа орла.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. орля — ОРЛЯ́ (пташа орла), ОРЛЕНЯ́, ВІРЛЯ́ фольк. За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); — Богазе забажалось мать молоде орленя (І. Нечуй-Левицький); Як вірлята без вірлонька, — Так ми, бідні, без татонька! (дума).  Словник синонімів української мови
4. орля — Орля́, -ля́ти, -ля́ті, -ля́м; -ля́та, -ля́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. орля — ОРЛЯ́, я́ти, с. Пташа орла. Молоде орля, та вище старого літає! (Укр.. присл.., 1955, 88); Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька шматочків м’яса (Тулуб, В степу.., 1964, 144); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах