орнаментувати
ОРНАМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, чим і без дод.
1. мист. Оздоблювати орнаментом.
– Бачите, як чумаки його [віз] орнаментували. Навіть люшню – й ту не обійшли. Чудова різьба по дереву (із журн.);
Особливо великі майстри орнаментувати свої кептарі сап'яном є гуцули (О. Воропай).
2. перен. Оздоблювати чим-небудь мову, музичний твір і т. ін.
Рими входять у канву вірша .. органічним плетивом-вишивкою, яка не лише орнаментує, а й додає чіткої та милозвучної оркестровки цілому куплету пісенному (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)