ороки —
ОРОКИ – ОРОЧІ – ОРОЧОНИ Ороки, -ів, мн. (одн. орок, -а). Невелика народність, що живе на Сахаліні. Орочі, -ів, мн. (одн. ороч, -а). Народність, що живе на півдні Хабаровського краю. Орочони, -ів, мн. (одн. орочон, -а).
Літературне слововживання
ороки —
-ів, мн. (одн. орок, -а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ороки —
О́РОКИ, ів, мн. (одн. о́рок, а, ч.). Невелика народність, що живе на Сахаліні.
Словник української мови в 11 томах