орієнтований
ОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до орієнтува́ти.
Час тривожний. І хтозна, – не орієнтовані як слід в обстановці – чи не нароблять там товариші якихось дурниць (А. Головко);
Україна стає державою, орієнтованою на нові наукомісткі технології (з публіц. літ.).
2. у знач. прикм. Який орієнтується в чому-небудь; обізнаний з чимсь.
[Огнєв:] Ви краще скажіть, зв'язок з танковим корпусом вже є? [Майор:] Здається, нема, точно не знаю. [Огнєв:] Де він учора був? [Майор:] Не орієнтований (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)