освіжаючий
ОСВІЖА́ЮЧИЙ, а, е.
Який освіжає, викликає відчуття свіжості, прохолоди; освіжний.
Весняна гроза завжди несподівана, завжди жадана і завжди освіжаюча (Ю. Збанацький);
Калинка, зупинившись, задер під освіжаючі струмені дощу обличчя (А. Дімаров);
// Який знімає відчуття втоми, відновлює сили, повертає бадьорість.
Сталося це [знайомство] вже десь пізньої осені, коли все готувалося в природі і в людей .. до освіжаючого відпочинку від трудового літа (Іван Ле);
Те, що викладав сьогодні Мурашко перед своїми друзями, війнуло на хлопця незвичайною освіжаючою силою (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)