освіжний
ОСВІЖНИ́Й, а́, е́.
Який освіжає, викликає відчуття свіжості, прохолоди.
– Мені вручають бортпайок..: у красивому целофановому пакеті освіжний виноградний сік.., плитка шоколаду, консерви (з газ.);
// Який знімає відчуття втоми, відновлює сили, повертає бадьорість.
Працював [Іван], як після живодайного сну і освіжної ванни (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)