освітленість
ОСВІ́ТЛЕНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість і стан за знач. осві́тлений 2.
– З моєї космічної ракети дуже добре видно узбережжя, обриси міст, особливо вночі видно обриси міст по освітленості (з газ.);
Освітленість вікон.
2. спец. Ступінь освітлення якої-небудь поверхні, простору.
Освітленість змінюється обернено пропорціонально квадратові відстані від джерела світла (з наук.-попул. літ.);
Освітленість .. стовбура з певного боку позначається на ширині річних кілець (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)