освітлюватися
ОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСВІТЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСВІТЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док.
1. Ставати видним, світлим.
У спалахах блискавки раз у раз освітлювалась огрядна постать у білім парусиновім костюмі (О. Гончар);
Мишуня уявив собі, що він на заводі, ось зараз покрутить хтось вимикача, і освітлиться величезний цех (Ю. Яновський);
// перен. Ставати жвавим, сяючим (про обличчя, очі і т. ін.).
2. Одержувати світло від якого-небудь джерела.
Земля протягом року освітлюється і нагрівається по-різному (з навч. літ.);
Чим ближче під'їжджали троянівці до заводу, .. тим яскравіше розгоралися і освітлювалися величезні, запорошені вугільною пилюкою вікна (Григорій Тютюнник).
3. перен., рідко. Те саме, що висві́тлюватися 2.
У романах П. Загребельного освітлюється історична тема (з навч. літ.).
4. спец. Ставати світлим, прозорим.
Коли вино в основному освітлиться, роблять перше переливання – зливають з осаду (з наук. літ.).
5. Пас. до осві́тлювати 1, 3–5.
Хата все частіше освітлювалась сяйвом блискавиць, а за хатою то глухо, то поривчасто шуміли дерева (А. Шиян);
Галявина вже освітлювалась сонцем (І. Цюпа);
Її кругле, маленьке личко, як променем сонця, освітлюється посмішкою (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)