оседок

ОСЕ́ДОК, дку, ч., діал.

Оселя (у гуцулів).

По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (М. Коцюбинський);

Он, оповита в серпанок, видніється хата. Коло неї оборіг, якась загорода для маржини – то гуцульський оседок (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. оседок — див. оселя  Словник синонімів Вусика
2. оседок — -дку, ч. Оселя (у гуцулів).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оседок — ОСЕ́ДОК, дку, ч., діал. Оселя (у гуцулів). По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (Коцюб., II, 1955, 317); Он, оповита в серпанок, видніється хата. Коло неї оборіг, якась загорода для маржини — то гуцульський оседок (Хотк., II, 1966, 311).  Словник української мови в 11 томах
4. оседок — Оседок, -дку м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также, съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина — гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.  Словник української мови Грінченка