осетини
ОСЕТИ́НИ, ів, мн. (одн. осети́н, а, ч.; осети́нка, и́, ж.).
Нація, що є основним населенням Осетії.
– От слухайте: лезгін, грузин, калмик, туркмен, осетин. Чуєте, як гостро, як вільно звучить усе це? (М. Хвильовий);
Він чудово знав цього молодого осетина (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)